- пригоряти
- —————————————————————————————пригоря́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пригоряти — я/є і пригора/ти, а/є, недок., пригорі/ти, ри/ть, док. 1) Злегка, трохи обгоріти зверху, знизу, збоку (про що небудь печене, смажене). || Підгоряючи, відгонити димом, гаром. 2) Висихати, в янути від спеки … Український тлумачний словник
підгоряти — я/є і підгора/ти, а/є, недок., підгорі/ти, ри/ть, док. 1) Починати горіти; згоряти трохи, частково або з якогось боку. || Занадто засмажуючись, пригоряючи, набувати гіркого присмаку (про страви). || Прилипати, пригоряти до чого небудь під час… … Український тлумачний словник
пригорати — див. пригоряти … Український тлумачний словник
пригоріти — див. пригоряти … Український тлумачний словник
пригоряння — я, с. Дія за знач. пригоряти … Український тлумачний словник
припалюватися — ююся, юєшся, недок., припали/тися, палю/ся, па/лишся, док. 1) тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого небудь). || Пригоряти (про страву). 2) Діставати загар, почервоніння шкіри (від сонця, вітру) … Український тлумачний словник
присмажуватися — уюся, уєшся, недок., присма/житися, жуся, жишся, док., розм. 1) Ставати трохи припеченим, підсмаженим із поверхні (про страву). 2) Ставати темнішим або трохи червоніти від дії сонця, вітру (про шкіру обличчя, рук і т. ін.). || Висихати,… … Український тлумачний словник